Стара фортеця

Символом Кам’янець-Подільського, його візитною карткою, є найважливіша й найцікавіша частиною Старого міста — Стара фортеця, історія якої починається ще в XII столітті. На особливу увагу заслуговують замкові вежі — їх тут одинадцять.

Історія заснування фортеці починається в XII столітті. Немов продовження кам’яних скель височать вежі фортеці. 

Вежі Старої фортеці

Кожна має свою назву і свою історію. Наприклад, найпотужніша і висока вежа фортеці є Папська вежа, названа, тому що була побудована на кошти, виділені папою римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений Устим Кармелюк.

На південній стіні фортеці розташована вежа Ляцька (Садова, Біла), зведена в XV столітті, а в XVI столітті відреставрована коштом Яна Ніжно — про це розповідає родовий герб «Корабель», викладений на вежі.

Особливою граціозністю серед інших веж виділяється вежа Тенчинська, названа на честь воєначальника Яна Тенчинського. Тут можна піднятися на галерею й по ній пройти від Білої вежі до вежі Ковпак.

Вежа Ковпак (Шляхетська) — найменша на південній стіні.

Із зовнішнього боку цих веж відкривається вид укріпленого стінами Південного двору, перебудований Християном Дальке в XVIII столітті. Схожі зміцнення бастіонного типу, побудовані в 1790–1791 році архітектором Станіславом Завадським, є і з північного боку замку.

А що ж протилежна, північна стіна фортеці? У північно-західному куті знаходиться вежа Рожанка, що отримала свою назву через своє місце розташування. Зачаровує естетичним і вишуканим силуетом усіх цінителів прекрасного.

Триповерхова вежа Лянцкоронська була надбрамною, а через її нижній поверх йшов проїзд. У середині XVI століття, коли будували дорогу зі Старого міста в Підзамче, цей проїзд замурували. Названа вежа в честь Станіслава Лянцкоронського — начальника кам’янецьких фортифікацій.

Між Лянцкоронської вежею й Рожанкою стоїть невелика вежа Комендантська, всередині якої є бойової прохід.

Поруч із Лянцкоронської вежею у 2008 році по малюнку XVII століття звели вежу, названу Нова Комендантська.

Напроти вежі Рожанка, у каньйоні Смотрича видно руїни Водяної вежі, з якої солдати фортеці за допомогою колеса брали воду. Вона була побудована в XVI столітті й підземним ходом з’єднувалася з вежою Рожанка.

У 1541–1545 роках, під час перебудови фортеці, праворуч від замкової брами, була побудована Нова Східна вежа — зараз туристи бачать її першою. Щоб наводити жах на ворогів, у її стіни вмурували два кам’яних ядра. У вежі дотепер зберігся колодязь завширшки 5 метрів і завглибшки 35 метрів — воду з нього піднімали за допомогою великого дерев’яного колеса.

Далеко за лінію стін виступає Нова Західна вежа. У 1542 році вона була побудована п’ятикутною, а в 1672 році, після пошкоджень від вибуху, її реконструювали й надали їй круглу форму. Кращий вид на Нову Західну вежу відривається з валів Нового замку.

Міць кам’янецьких укріплень вражала сучасників. Крилатою стала фраза турецького хана Османа, який 1621 р підійшов до стін фортеці й запитав, хто так її так зміцнив. «Сам Бог», — відповіли хану. «Тоді нехай Бог її й бере», — відповів Осман, відводячи свої війська. Однак в 1672 р Кам’янець-Подільський все-таки був узятий турецькою армією султана Магомета IV і козаками П. Дорошенка.

 

Стара фортеця входить в склад Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

Адреса: 32300, Україна, Кам’янець-Подільський, вул. Замкова, 1

+38 (03849) 2-15-00

museum.kp@gmail.com

Графік роботи:
вівторок – неділя: 9.00 – 19.00, понеділок: 9.00 – 18.00
Зимовий період:
вівторок – неділя: 9.00- 17.00, понед’їлок: 9.00 – 16.00

Вхідний квиток:

  • дорослі 20 грн
  • діти, студенти 10 грн

Вартість екскурсій (група до 25 осіб):

  • дорослі 50 грн
  • діти, студенти 40 грн

фотозйомка 5 грн
відеозйомка 20 грн
відеозйомка урочистих подій – 100 грн
стрільба з лука/арбалета – 2 грн.

Скачати PDF-файл, що містить невелику карту, текст і зображення Старої фортеці.

Comments

Залишити відповідь