Історична місцевість, поселення в Солом’янському районі. Розташовані між вулицями Виборзькою, Маміна-Сибіряка, залізницею Київ—Фастів, Пост-Волинською вулицею,Відрадним проспектом і Гарматною вулицею. Прилягає до місцевостей Відрадний, Кадетський Гай, Казенні Дачі, Чоколівка й Шулявка. Головні вулиці — Борщагівська, Індустріальна, Ново-Польова. Індустріальна, Ново-Польова. На території Караваєвих Дач виявлено археологічні пам’ятки доби пізнього палеоліту, енеоліту, зарубинецької культури.
Назва «Караваєві Дачі» виникла після 1870 року, коли частину цих земель, на яких доти розташовувався «Деревний розсадник», було продано відомому хірургу, почесному громадянину Києва, професору В. О. Караваєву (1811—1892). Згодом до цих земель було приєднано «Гімназичну земельну Ділянку», придбану новим господарем у Кадетського корпусу, опісля чого їх загальна площа зросла з 43 до 63 десятин. Після смерті В. Караваєва територію колишнього маєтку в 1902—1908 роках було поділено на ділянки й розпродано під приватні садиби (між сучасними вулицями Ніжинською, Тупикова й частиною Польової вулиці). У межах Києва — від 1912 року.
Впродовж 1910—30-х років територія Караваєвих Дач розширилася до вулиць Виборзької, Комбайнерів та залізниці Київ—Фастів, впродовж 1940-х років — від вулиці Комбайнерів до Пост-Волинської вулиці (див. Новокараваєві Дачі). Майже всю забудову 1-ї третини ХХ століття на Караваєвих Дачах знесено в 1970—80-і роки, а «старі» Караваєві Дачі перетворені на жилмасив із вкрапленнями промислових підприємств (Редукторний завод), навчальних закладів (окремі корпуси Національного технічного університету) і приватної садибної забудови (переважно по Борщагівській та Дашавській вулицях).