На п’ятнадцятиметровому узгір’ї над річкою Боржавою сумно височіють, зарослі сьогодні диким виноградом, залишки потужних 3-метрових мурів Квасівської фортеці. Цей невеличкий лицарський замок, зведений у романському стилі у ХІІ-ХІІІ ст., мав слугувати оборонним цілям. У 1549 році Павло Матузнай придбав фортецю, яку перетворив на лігво розбійників. З зони рівнини замок був прикритий одиноким пагорбом, що стояв посеред поля. Це розташування твердині дозволяло його власнику несподівано нападати на каравани з товарами, що йшли по давньому „соляному шляху” із Марамороша в центральну Угорщину.
Відтоді замок здалеку минали й навколишні мешканці, і мандрівники. Матузнай затероризував всю округу, не щадячи ні багатих, ані бідних. Врешті-решт терпець жителів увірвався, і на сеймі в Братиславі угорські магнати постановили спалити це розбійницьке гніздо, а маєток конфіскувати. Власник замку знав про це рішення і тому не дивно, що після штурму його там не знайшли. Час і люди довершили руйнування типового лицарського замку епохи середньовіччя.
Координати: 48°11′11″ пн. ш. 22°46′13″ сх. д.
Архітектурний стиль: романський
Стан: руїни
Comments