Організатор: ТК “Гряда”, тема на форумі.
Керівник: РТ.
Зміст:
Опис подорожі у хронологічному порядку
Фінансовий звіт подорожі
Логістика на маршруті
Оглянуті пам’ятки
Короткі відомості про Косів
Короткі відомості про Коломию
Опис подорожі у хронологічному порядку
Прибули до Івано-франківська о 5:44 і швидко переходимо до електрички, яка о 5:55 вирушає до Коломиї. Приїхали до Коломиї о 7:38.
О 7:52 сіли на маршрутку до автовокзалу, приїхали о 8:05. Ціна маршрутки – 3,50 грн.
Сіли у автобус до с. Микитинці(Косівський район) відправлення 8.35. Ціна квитка – 8 грн.. Прибули о 9.10.
Оглянули пам’ятку архітектури Хрестовоздвиженську церкву.
Зайшли в магазин.
Карта нашого руху
До музею добралися о 10:00.
Музей створений у 2015 році на місці знайденого бункеру з архівами УПА.
Почитати про музей можна на сайті місцевої газети.
Вхід у криївку
Оглянули музей, почитали інформаційні стенди.
Вирушили пішки до Косова о 10:30.
Йшли через буковий ліс.
Околиці м. Косів
Центральна частина
Заселилися до садиби «Живиця» о 13:30. (Адреса садиби: Україна, Івно-Франківська обл., м. Косів, вул. Незалежності, 105 (під’їзд транспортом можливий з вул. Гвардійської, навпроти автостанції).
Вартість місця в трьохмісному номері – 115 грн.
У закладі «Доміно» пообідали. За 65 грн я взяв смажену картоплю, салат з моркви, 2 шматочки м’яса (свинина) та 2 сирники.
О 14:35 почалася екскурсія у Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини (Адреса: вул. Незалежності 55 Косів, Івано-Франківська обл.Україна, 78600). Ціна білета – 20 грн., і за екскурсовода 35 грн з 4 чоловік.
Декілька фотографій з музею
Закінчилась екскурсія о 15:35.
Ще дуже хотіли потрапити у Музей визвольних змагань Прикарпатського краю, в тому же будинку, але він був зачинений, хоча повинен був працювати.
Далі ми пішли оглядати природні пам’ятки Косова.
Замкова гора 450 м.
З гори відкривається вигляд на Косів та на Покутсько-Буковинські Карпати.
У підніжжя гори стоїть пам’ятник патріоту України Михайлу Горбовому, який жив під горою. Його хата, хоч і в поганому стані розташована навпроти пам’ятника. Стаття про нього у вікіпедії.
Після пішли до водоспаду Гук (Косівський).
На всій гірській ділянці Рибниці знаходяться численні водоспади-пороги — гуки.
Косівські водоспади, або “гуки”, складаються з двох частин: власне гук — водоспад, і «шум» — та частина ріки, куди падає згори вода, утворюючи киплячий котел, вкритий зверху бурхливою білою піною — шумом.
На березі обладнаний майданчик для прихильників силових вправ
І останнім місцем була гора Остра (584 метри над рівнем моря). По дорозі пройшли через річку через такий місток
Дорога до вершина зайняла близько години.
З Острого, як на долоні, — видно весь Косів та сусідні села.
Помилувалися краєвидами, відпочили і вирушили до нашої садиби.
О 21:00 мали вечерю у кав’ярні «ROYAL». За 85 грн. взяв картоплю по-гуцульськи (смажена, з бринзою та шкварками), курячу відбивну, вино 100 гр, чай з трав.
Наступний день 15 травня.
О 10:10 вирушили з м. Косів до с. Нижній Вербіж, автобусом, ціна квитка 17 грн, прибули о 11:01, де оглянули церкву, що була внесена у спадок ЮНЕСКО.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці збудована у 1808 році і належить до добре збережених рідкісних п’ятиверхих церков гуцульської школи. Храм перекрили бляхою у 1990 році. Більш детально про церкву.
Біля церкви о 11:50 сіли у маршрутку номер 3, що їде у м. Коломия, ціна квитка 3,5 грн.
О 12:00 були у м. Коломия.
Завітали у музей писанки о 13:00. Вхід 20 грн без екскурсії. Треба було брати екскурсію (60 грн з групи) бо інформаційні стенди відсутні.
Пара фотографій з музею
Після пішли до музею Історії міста Коломиї 
Музей історії міста та визвольної боротьби в Коломиї – просто шикарний! Купа карт, фотографій, документів які яскраво ілюструють життя Галичини та Покуття в австрійські та польські часи. Деякі ну дуже цікаві. Хотілося би поділитися фотографіями, але не можу цього зробити. Бо адміністрації музея заборонла взагалі фотографувати!! Єдина кімната де це дозволено – це там де предмети побуту. Ну аби були фоточки на аватарку.
Місцеві також рекомендували Музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського, але часу в нас було мало вже.
Далі ми завітали на старе кладовище святої громади.
В Коломиї реалізується проект з відновлення старого єврейського цвинтаря в якості меморіального!
Розкинуті по місту шматки плит з різних єврейських цвинтарів міста (які були в свій час знищені нацистами та сталіністами) збирають і повертають на територію одного з колишніх цвинтарів (нині це частина одного з міських парків).
Пообідали у пабі «Штольня», за 70 грн взяв млинці з бананами (25 грн) та пивний коктейль (45 грн). Не раджу брати пивні коктейлі, дуже не смачне пійло.
Після обіду оглянули ще одне кладовище, де є польські поховання
пам’ятник полякам інтернованих у 1918-1919 роках
могили військовослужбовців Радянської армії, які загинули у боротьбі із загонами УПА в Карпатському краї.
та могили і меморіал воїнам Української Галицької армії.
Поляки відбудували польське кладовище о 2004 році.
На цьому закінчилося відвідування Коломиї.
Ще встигли повечеряти, за 90 грн. з’їв великий дерун (дерун по-французьки) та випив кави.
О 19:15 виїхали з Коломиї до Івано-Франківськ у переповненому автобусі. Приїхали о 20:40.
Потягом 43 о 21:55 виїхали до Києва. Приїхали о 8:50.
13 травня:
18:50 виїхали потягом 43 з Києва
14 травня:
прибули до Івано-Франківська 14 травня в 5:44;
О 5:55 електричкою до Коломиї, приїхали о 7:38;
О 7:52 маршрутка до автовокзалу, приїхали о 8:05;
О 8:35 автовокзал Коломиї – Микитинці (Косівський р-н), прибули о 9:10
О 10:30 пішки до м. Косів, прийшли до садиби “Живиця” о 13:30
15 травня:
О 10:10 автобус Косів – Нижній Вербіж, приїхали о 11:01
О 11:50 маршрутка № 3 Нижній Вербіж – Коломия, приїхали о 12:00
О 19:15 Коломия – Іванофранківськ, приїхали о 20:40
О 21:55 потяг 43 Івано-Франківськ – Київ, прибув 16 травня о 8:50.
- Транспортні витрати – 290 грн.;
- Вхідні квитки до музеїв – 62 грн.;
- Проживання у садибі одну ніч – 115 грн.;
- Харчування (перекуси, вода, кава, морозиво, обіди та вечері у кав’ярнях) – 350 грн.
Всього: 817 гривень.
- Хрестовоздвиженська церкву 1859 року с. Микитинці (Косівський район);
- Криївка-музей між Микитинцями й Пістинем;
- Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини;
- Замкова гора, м. Косів;
- Гора Остра, м. Косів;
- Водоспад-поріг Гук, м. Косів;
- Церква Пресвятої Богородиці 1808 року у с. Нижній Вербіж, занесена у спадок ЮНЕСКО;
- Музей писанки у м. Коломия;
- Музей Історії міста Коломиї;
- Музей визвольної боротьби в Коломиї;
- Єврейське меморіальне кладовище у м. Коломия
- Польське кладовище, де є поховання поляків, воїнів УГА, воїнів радянської армії
Косів – місто, районний центр Івано-Франківської області, адміністративно-торговий центр галицької Гуцульщини.
Лежить біля самого підніжжя Карпат, у долині річки Рибниці, притоки Пруту.
Косів одержав статус історичного міста 2001 року.
В 2004 року у міста Косів новий статус — місто-курорт Косів.
Населення – 8,3 тис. осіб (2001).
Перша згадка про Косів 1424 року. Місто виникло завдяки великим покладам солі.
Місто Косів та його околиці славні не тільки своєю унікальною природою, чи неповторними звичаями і обрядами його мешканців. Косів – це світова Мекка народного декоративно-прикладного мистецтва.
В місті Косів знаходиться унікальний і єдиний в Європі Інститут декоративно-прикладного мистецтва з понад сторічною історією.
http://kosiv.info/
Короткі відомості про м. Коломия
Коломия — центр Коломийського району Івано-Франківської області, адміністративний центр Коломийської районної ради, місто обласного підпорядкування, розміщене на річці Прут.
Коломия відома з середини ХІІІ століття як центр видобутку солі.
Від 1991 року — у незалежній Україні; значний економічний, освітній і культурний осередок Покуття і заходу держави.
Населення – 61 тис. осіб (2012).
За версією журналу «Фокус»2009 року Коломию було названо «Найбезпечнішим містом» України.