Венеція – місто прекрасних палаців і живописних каналів, і романтичних закоханих. «Сереніссіма» (Безтурботна) – так називали Венецію в середні століття.
Трохи історії
Своє ім’я Венеція (Venezia) отримала від назви давньої області Венето, яку в III в. до н.е. завоювали римляни. Кілька століть змінювалися народи, що населяли цю землю, і володарі, що нею керувати. Республіка Венеція під керуванням першого дожа була утворена в VII столітті. Місто Венеція стало столицею республіки.
Після народного повстання 836 року влада дожів з спадкової стала виборною. У 814 році Венеція здобула фактичну незалежність від Візантії. У 992 році їй було присвоєно особливий статус – місто отримувало нові привілеї в області мореплавання і торгівлі. З XI століття Венеція брала участь у хрестових походах. В середні віки (XIV-XVI ст.) Місто стало центром Венеціанської республіки з численними колоніями в Середземному морі. У цей період сформувався його архітектурний вигляд. Але зростання Османської імперії в XVII-XVIII ст. привів до занепаду і втрати економічної могутності Венеції.
Навесні 1797 Наполеон оголосив Венеції війну. Французи розграбували місто, розорили палаци і храми. З 1806 року Венеція втратила статус незалежної держави. Вона перебувала під владою Франції, пізніше – Австрії, а з 1866 року була приєднана до королівства Італія.
Почався новий період розвитку. Розширювалися торговельні зв’язки, зросло значення порту, потягнувся потік туристів. Удар по економіці Венеції завдали дві світові війни. В роки II Світової в місті діяли підпільники, їх зусиллями був розбитий гарнізон III Рейху.
Готуємося до поїздки
Скачайте файл і відкрийте його в maps.me
Великий канал
Великий канал (Canal Grande) тягнеться від Пьяцца Сан Марко до вокзалу Санта-Лючія. Він ділить Венецію надвоє, проходячи через всі її райони. Уздовж головної водної артерії міста стоять старовинні палаци венеціанської знаті. Перед їх під’їздами встановлені дерев’яні палі з кільцями: до них прив’язували гондоли – головну прикмету Венеції.
Сходинки палаців омиваються водами каналу, вздовж фасадів тягнуться відкриті аркадні лоджії. У старовинних будівлях знаходяться готелі, картинні галереї, офіси державних установ.
Міст Ріальто
Через Гранд Канал проходять чотири мости. Найстаріший з них – символ міста, арочний міст Ріальто (Ponte di Rialto) довжиною всього 28 м – побудований в 1592 році на місці давнішої, дерев’яної споруди.
Базиліка Санта-Марія делла Салуте
На початку Великого каналу стоїть будівля митниці з вежею XVII століття, з позолоченим кулею, увінчаним фігурою Фортуни. Поруч знаходиться бароковий храм Санта-Марія делла Салуте (Basilica di Santa Maria della Salute), побудований архітектором Бальдассаре Лонга в 1631-81 рр. на честь позбавлення Венеції від чуми.
Золотий будинок
Серед палаців на Великому Каналі виділяється готична перлина – палаццо Золотий будинок (Са’ d’Oro). Сьогодні на будівлі вже не залишилося золотих пластин, колись його прикрашали, але його ажурний фасад вважається одним з найкрасивіших в місті.
Площа Сан-Марко
Площа Сан Марко (Piazza San Marco) елегантна. Три сторони її огороджені арочними галереями, на четвертій стоїть прекрасний собор. По периметру розташовані старовинні кафе; найвідоміший заклад – «Флоріан» працює з 1720 року. Під час паводків площа регулярно опиняється під водою.
Вхід на Пьяцца Сан Марко відкривають дві колони червоного мармуру, привезені з Візантії в XII столітті.
Годинникова вежа, встановлена на площі Святого Марка в XV столітті, вважається астрологічної пам’яткою. До вежі примикає будівля Старих Прокурацій з галереєю з 50 арок. Напроти побудована подібна будівля – Нові Прокурации.
На площі стоїть Кампаніла (дзвіниця) собору Святого Марка (Campanile di San Marco), існує з VIII століття, останній раз перебудована в 1912 році. Нагорі розташований оглядовий майданчик з видом на Венецію.
Собор св. Марка
В ансамблі площі домінує прекрасний собор Святого Марка (Basilica di San Marco) – храм у візантійському стилі з п’ятьма куполами, з фасадом з аркових прольотів.
Палац Дожів
Палац Дожів (Palazzo Ducale) був перебудований після пожежі XIV століття у венеціанському стилі. Ажурний палаццо виглядає наче підвис в повітрі, невагомим. Стіни третього поверху палацу покриті різнокольоровою мармуровою плиткою.
Канали
Венеція — пішохідний місто. Історичний частина розташована на 118 островах Венеціанської лагуни, розділених 176 каналами і протоками. У місті понад 400 мостів. Головна магістраль міста – Гранд канал (Canal Grande). Його довжина становить 3,8 км, а ширина коливається від 30 до 70 м, глибина — до 5 м.
Найширший канал міста — делла Джудекка (Canale della Giudecca). Його ширина становить 200 м; по ньому ходять вантажні катери, водні таксі-вапоретто і навіть круїзні лайнери.
Мережею вужчих каналів пронизана вся Венеція. Від Гранд Каналу відходить 160 «рукавів». Міську систему островів з’єднують з материком два великих моста, довжиною 4 і 2 км, з автомобільною дорогою і залізницею. На в’їзді в місто дороги закінчуються, автомобілі туристів залишаються на материку. Роль міського транспорту виконують моторки і річкові трамвайчики.
Свята
Жителі романтичною Венеції люблять свята і традиційно відзначають їх на міських вулицях.
Венеціанський карнавал (Carnevale di Venezia) проходить перед Великим постом і триває два тижні. Святкують його вже тисячу років. Подивитися на це середньовічне дійство щороку приїжджають сотні тисяч туристів. У місті в ці дні неможливо зустріти людину без маски.
Барвисте Ла-Сенса – свято Вознесіння Господнього з костюмованим поданням, які символізують «заручення Венеції з Морем», відзначають в травні.
Феста делла Салюте в честь порятунку Венеції від чуми святкують в листопаді. У храмі Санта-Марія-делла-Салюте проходить урочиста служба, а жителі встановлюють від церкви до Палацу Дожів понтонний міст.
Найстаріша міжнародна подія в житті міста — Венеціанський кінофестиваль з головним призом «Золотий Лев». Проходить він у серпні-вересні.
Кожні два роки проводиться Венеціанська бієнале – художня виставка, форум світового мистецтва.
У травні в Венеції проводять регату Вогалонга (Vogalonga). У ній можуть брати участь будь-які судна. Мета цього заходу – висловити любов до Венеції і протест проти використання моторних човнів і витіснення гондол з міських вулиць-каналів. Традиційні гондоли химерно вигнутої форми в наші дні поступово замінюють човни і маленькі катери.